Недолік міни полягає в тому, що вона не підлягає тривалому зберіганню на складах, тому що через 5 років відбувається саморозряд джерел живлення, а заміна їх конструкцією міни не передбачена. Крім того, неприпустиме зберігання мін в неопалюваних сховищах (замерзають і виходять з ладу джерела живлення). Зберігати міни можливо тільки в теплих південних регіонах. Другий недолік полягає в її надмірній чутливості. Якщо міни застосовуються на місцевості з високою травою, чагарником, то частина з них повисає на гілках або нитки лягають на високі травинки, гілки, і під впливом вітру міни вибухають. Те ж саме відбувається при попаданні в сніг. При таненні снігу або внаслідок поступового просідання в пухкий сніг положення мін змінюється, і вони вибухають.
Міна ПОМ-1 є копією міни США «BLU-42/B», що використовувалась у В'єтнамі в 1974-75 роках.
Призначена для виведення з ладу особового складу противника.
Після вильоту з касети, під дією потоку повітря міна отримує обертання. Для цього на корпусі є аеродинамічні приливи-крила. Центробіжний запобіжник звільняє дві хрестовини на нижній і верхній половинах корпусу, які утримують підпружинені якоря-грузики з дротами. Хрестовини відкидаються від корпусу, якоря-грузики під дією пружин вилітають з корпусу. Під дією центробіжної сили якоря-грузики відкидаються від корпусу на довжину дротів. Після падіння міни на землю та зникнення центробіжної сили зворотній рух центробіжного запобіжника замикає контакти вогняного ланцюга. З цього моменту міна знаходиться в бойовому стані.
Вибух міни відбувається при зміні її положення більш ніж на 15-20 градусів. Ураження людині або декільком наноситься за рахунок ураження осколками корпусу при підриві заряду міни в момент, коли людина зачепить один з восьми датчиків цілі (тонкі міцні капронові нитки довжиною 4,5 метри кожна с якорями-грузиками на кінцях) і, тим самим, змінить положення міни
По збіганню строку бойової роботи відбувається самонейтралізація міни способом короткого замикання джерела струму (ПОМ-1 цього не має, тільки ПОМ-1С). Після цього міна безпечна, але ніяких зовнішніх ознак (сигналів) самонейтралізації в конструкції міни немає.
Міна може встановлюватись тільки на грунт і тільки засобами дистанційного мінування – ручними ПКМ-1, гелікоптерними ВСМ-1, авіаційними КМГУ, наземними мінними загороджувачами УМЗ, УМЗ-К. З них основним засобом є ВСМ-1. Можливість установки мін вручну непередбачено. У кожному контейнері ВСМ-1 розміщується по 29 касет типу КСО-1. В кожній касеті КСО-1 — по 8 мін ПОМ-1. Всього гелікоптер Мі-8 (мал. 6.6.3) може нести 4 контейнери ВСМ-1, тобто 116 касет КСО-1 (928 мін ПОМ-1). Один гелікоптер Мі-8 одним боєкомплектом ВСМ-1 (29 касет) встановлює мінне поле розміром 2000×30 метрів. Ланка гелікоптерів встановлює мінне поле розміром 13,2 км × 30 м за 3–4 хвилини. Основою авіаційної системи мінування АСМ-ПОМ-1С є контейнер типу КМГУ (мал. 6.6.4), в який завантажується 192 міни ПОМ-1С, і який може підвішуватись на фронтові бомбардувальники Су-24М, Су-30, Су-34 (7 контейнерів, 1344 міни), штурмовики Су-25 та Су-39 (8 контейнерів, 1536 мін). Також він може підвішуватись і до інших бойових літаків типу МіГ-29М, МіГ-35 (4 контейнери, 768 мін), Як-130 (6 контейнерів, 1152 міни). Контейнер не скидається. Міни з нього вистрілюються назад із заздалегідь заданим інтервалом.
Міна невитягуєма та розмінуванню не підлягає. Одна касета дає еліпс розсіювання 8-10 на 18-20 метрів, тому в межах цього еліпсу будуть розкидані вісім мін з однієї касети. Між мінами відстань в середньому 1,5-7 метрів. Натяжні нитки восьми мін багаторазово переплітаючись, забезпечують 100% ймовірність того, що солдат противника зачепиться за одну з ниток. Боротьба з цими мінами можлива шляхом багаторазового проїзду по місцевості гусеничними бронемашинами. Хоча міна і металева, але використовувати для її пошуку металодетектор (міношукач) або щуп неможливо, тому що п’ятиметрові нитки виключають наближення до міни. Тралення мін закиданням кішок з мотузками вкрай небезпечно через те, що в силу високої чутливості вибух міни можливий вже у момент падіння мотузки на нитку міни. Здійснення проходів в мінних полях з мін ПОМ-1 за допомогою вибухових установок розмінування (УР-67, УР-77, ЗРП-2) дає хороші результати.
Забарвлення: Зелене, сіре або коричневе. Маркування: Стандартне, наноситься чорною фарбою на верхній напівсфері міни і містить: − ПОМ-1 – шифр міни; − 912-78-82 – шифр заводу виробника – номер парара тії – рік виготовлення (цифри можуть бути іншими); − ТГ-40 – шифр спорядження.