ОЗМ-4
Призначена для видедення з ладу особового складу противника.
Міна складається з чавунного корпусу з розташованим у ньому заряду ВР, вишибним пороховим зарядом, натяжним тросиком, внутрішнім ударно-спусковим механізмом, запалом.
Ураження людині (або кільком одночасно) наноситься осколками корпусу міни при її підриві на висоті 60-80 см від поверхні землі після підкидання її пороховим вишибним зарядом, який спрацьовує в той момент, коли солдат противника, зачепившись ногою за дротяну розтяжку висмикує бойову чеку детонатора.
Елементів невитягування та незнешкодження немає, але дуже висока чутливість детонаторів МУВ робить знешкодження міни вкрай небезпечним. Може встановлюватись на невитягаємість за допомогою міни-сюрприза МС-3 або ж саморобних мін-сюрпризів.
Міна встановлюється вручну в грунт, а при неможливості встановлення в грунт – на грунт (при цьому міна прив’язується до забитого в грунт кілочка, так само, як і ОЗМ-3, з тією лише різницею, що довжина дротяної розтяжки – до 10 м. При мерзлому ґрунті і наявності снігового покриву від 15 см, міна встановлюється на поверхню ґрунту, обсипається з боків утрамбованим снігом і маскується снігом (так само, як ОЗМ-3). Також, слід мати на увазі, що при промерзанні ґрунту на 10-16 см пороховий вишибний заряд може не викинути міну і, якщо цього не сталося, у зв’язку з конструктивними особливостями, на відміну від ОЗМ-3 – вибуху не буде.
Знешкодження мін ОЗМ-4, встановлених з детонатором МУВ-2 або МУВ-3, забороняється. Вони знищуються на місці установки траленням кішками, які накидаються на дротяні розтяжки з укриття.
Маркування: Стандартне, наноситься чорною фарбою на боковій стінці і містить: - ОЗМ-4 – шифр міни; - ИВ-8-72 – шифр заводу виробника – номер партії – рік виготовлення (цифри можуть бути іншими); - Т – шифр спорядження (шифр ВР в маркуванні може бути відсутнім).