Призначена для виведення з ладу особового складу противника. Ураження людині наноситься за рахунок руйнування нижньої частини ноги (стопи) при підриві заряду міни в момент наступу ногою на нажимну кришкуміни. Як правило при підриві міни відривається повністю стопа ноги, якою солдат противника наступив на міну і, в залежності від відстані другої ноги від місця вибуху, вона також може бути сильно пошкоджена або не отримати пошкодження взагалі. Крім того, ударна хвиля може позбавити людину свідомості, висока температура вибухових газів може спричинити значні опіки нижнім кінцівкам. Смерть може наступити від больового шоку або втрати крові при несвоєчасніймедичній допомозі. Потужність ПМН-2 приблизно в півтора рази нижче, ніж у ПМН; Є деякі неофіційні свідчення того, що пластиковий корпус цієї міни може утворювати пластикові уламки, які хірургам дуже важко видалити, що часто призводить до інфекцій і можливих подвійних ампутацій нижніх кінцівок.
Ця міна має характерну хрестоподібну гумову натискну пластину, призначену для обмеження чутливості міни до надлишкового тиску вибухової хвилі. Корпус міни виготовлений із пластику методом лиття під тиском. Міна містить менше половини вибухової речовини, яка присутня в ПМН, хоча використовується більш потужна вибухова речовина ТГ-40 на основі гексогену (RDX). Як і в ПМН, у ПМН-2 використовується поперечна система підривника, хоча реальна система підривника помітно відрізняється. Підривник ПМН-2 містить зведений ударник і вбудований детонатор. На відміну від відносно простої свинцевої зрізної чеки, яка ініціює затримку зведення в ПМН, у ПМН-2 передбачено набагато складніший механізм зведення. До його складу входить пневматичний сильфон і пружинний детонатор. Для зведення міни повертають і витягують із корпусу Т-подібний ключ для зведення на бічній поверхні корпусу. Коли до натискної пластини докладається вагове зусилля приблизно 15 кг, вона тисне на центральний поршень, що дозволяє детонатору переміститися в одну лінію з ударником.
Перевага міни ПМН-2 перед ПМН у тому, що механізм дальнього зведення забезпечує високу стабільність часу переводу міни в бойовий стан за 2-10 хвилин, тому що майже не залежить від температури оточуючого
Елементів невитягування та незнешкодження немає. Може встановлюватись з елементами невилучення МС-3, МЛ-7 і МЛ-8
Міна може встановлюватись на грунт, в грунт, в сніг, вручну або засобами механізації (ПМЗ-4П), але в усіх випадках перехід міниу бойовий стан здійснюється вручну. Міни ПМН-2 встановлюються: – Влітку– в грунт або на грунт з маскуваннямґрунтом або рослинністю; – Взимку – на поверхню ґр ґр ґ унту або в сніг з маскуванням снігом. При сніговому покрокові до 10 см, міна встановлюється на поверхню ґрунту. При сніговому покрокові більше 10 см міна встановлюється в сніг. Через лунку, вдавлену в снігу ногою, міна після вилучення запобіжної чеки підсувається під сніг так, щоб маскувальнийшар снігунад міноюбув не більше 5 см. Лунка маскується пухким снігом. Герметичність міни дозволяє використовуватиїї у болотистій місцевості. Установка мін під воду (прибережна полоса водних перешкод, броди) не допускаєтьсяв зв’язку з її плавучістю.
Особливості конструкції виключають повторний перехід міни з бойового в безпечний стан. Тому міна належить до категорії яка не підлягає розмінуванню. Міна часто зберігається в білому упакуванні з пінополістиролу і, якщо її викинули поблизу місця встановлення міни, це може бути індикатором присутності міни десь поблизу. Викинуті ключі зведення міни також можуть бути добрим візуальним індикатором.
Забарвлення зелене або коричневе з чорною хрестовиною та двома варіантами кришок з 12-ма або з 4-ма ребрами. Маркування стандартне, наноситьсячорною фарбою на бічну стінку і містить: − ПМН-2 – шифр міни; − 2-15-78 – шифр заводу виробника– номер партії– рік виготовлення; − ТГ-40 – шифр спорядження.