Призначена для виведення з ладу особового складу противника. Великі розміри міни означають, що вона, також може бути ефективною проти легкоброньованих цілей. Ураження людині (або декільком одночасно) при підриві міни наноситься ГЗЕ (ролики) що вилітають у напрямку противника вузьким пучком шириною близько 10 метрів на відстань до 220 метрів (при ймовірності ураження 90%).
Як і МОН-100, МОН-200 має один підривник із різьбою M10 у центрі ввігнутої поверхні корпусу. У нього може вставлятися як електричний, так і неелектричний детонатор. Міна також оснащена брезентовою ручкою на боковій поверхні корпусу для носіння. Уражальні елементи міни — це 900 шматків рубаного сталевого прута. Кожен шматок прута має діаметр 10 мм і довжину 12 мм. Фрагмент поміщається в епоксидну смолу безпосередньо за опуклою стороною корпусу міни.
При встановленні міни у керований варіант підрив здійснюється оператором з пульту керування при появі противника в секторі ураження. Міна дає дуже щільний, вузький пучок осколків.
Міна встановлюється вручну на грунт або кріпиться до місцевих предметів (так само, як і МОН-100) Для цього міна має спеціальний кронштейн, який може вбиватися в місцеві предмети. Кронштейн оснащений кріпильними барашками, що забезпечуютьможливістьнацілюванняміни. Міна встановлюється, як правило, в керованому варіанті і вибухає від електро ктро кт детонатора ЭДП-Р або механічним способом (детонатором МУВ або МУВ-2 з запалом МД-5М та натя тя т жним дротом). Однак, операторувкрайважко визначити, чи знаходитьсяпротивникв зоні ур ур у аження. Необхідно дуже точно націлювати міну, а ніякими прицільними пристроями вона не забезпечена. Тому міну МОН-200 запропоновано використовувати тільки групами в вузьких місцях (дефіле, ущелини, вузькі вулиці, проходи). Безпечна відстань від міни в тильну сторону і в бокові сторони визначена в 35 метрів, але бойова практика показує, що окремі осколки корпуса і кронштейна, летять в тил і в сторони на значно більшу відстань.
Забарвлення зелене або коричневе. Маркування cтандартне, наноситься чорною фарбою на бічній стінці і містить: − МОН-200 – шифр міни; − В-2515-1-74 – шифр заводу виробника– номер партії – рік виготовлення (цифри можуть бути іншими); − Т – шифр спорядження.