DM22 відрізняється від DM22 тим, що має збільшену відстань ураження цілей до 100 метрів.
DM-12 прийнята на озброєння Бундесверу в червні 1997 р. і перебувала на озброєнні станом на 2022 рік.
Призначена для виведення з ладу гусеничної та колісної техніки противника. Ураження машинам противника завдається за рахунок вибуху кумулятивної гранати, викинутої зі станка викидним пороховим зарядом, що потрапляє в борт машини.
Конструктивно міна складається з бойової частини і триножного станка. Бойова частина зі свого боку складається з кумулятивної гранати (1) і нерухомої частини (2), яка після спрацьовування міни залишається на станку. Граната має заряд (3) гексогену з кумулятивною виїмкою, у носовій частині подовжувальної трубки розміщений п'єзоелектричний генератор (4), який виробляє потужний електроімпульс під час зустрічі з перешкодою (бортом цілі). Він електрично пов'язаний з електродетонатором (5), що знаходиться в нижній частині гранати. У разі обриву оптоволоконного кабелю або його перетискання спрацьовує електронна схема (6), що знаходиться в нерухомій частині. Ця схема подає електроімпульс на викидний пороховий заряд (7), який і жбурляє гранату в ціль. У цій же нерухомій частині знаходиться годинниковий механізм (8) приведення міни в бойове положення. І нарешті, в торці нерухомої частини знаходиться ручка приведення міни в бойове положення (9). Там же розміщується знімна котушка з оптоволоконним кабелем. Інструкція вимагає, щоб міна була замаскована лише від спостереження з боку противника.
Датчиком цілі цієї міни є тонкий оптоволоконний кабель завдовжки 40 метрів, який викладають на ґрунт від станка в напрямку польоту гранати, тобто впоперек можливого напрямку руху цілі. У разі пошкодження (перетискання, обриву) кабелю гусеницею або колесом машини електронна схема міни видає імпульс на електрозапальник порохового викидного заряду, який кидає гранату в напрямку цілі. Граната власного реактивного двигуна не має, летить балістичною траєкторією й утримується на польоті голівкою, що летить уперед у польоті, триперим стабілізатором. Наведення міни по горизонту і по вертикалі здійснюється за допомогою знімного оптичного візира і вішки висотою 1 метр. Кумулятивний струмінь, пробивши борт, пошкоджує внутрішнє обладнання машини, а висока температура струменя і бризки проплавленої броні викликають пожежу всередині машини.
Міна може встановлюватися тільки на поверхню і тільки вручну. Встановлення під воду або на бродах не передбачається. У всіх випадках позаду станка має бути щонайменше 30 см вільного простору, а на траєкторії польоту гранати не повинно бути жодних перешкод (трава, чагарник, дроти, гілки тощо).
Корпус міни, при правильному встановленню, завжди буде над поверхнею. Категорично забороняється перерізання будь яких проводів в місцях виявлення мін. Підходити до міни можна тільки в сторону бокових проекцій.